Господи Боже, Ти Пастир мені
Ти мене не полишиш ніколи.
Коли сльози течуть рікою,
Я вкриюсь в Твоїй тіні.
Ти Господь надії і втіхи,
Мене викупивший від злого,
Мене спасший з тенет птахолова,
Омивший мої огріхи.
Наперед знаєш Ти мої дні,
Моя скеля, на яку опираюсь,
Я грішна, хоч як я не каюсь,
Але Ти пробачаєш мені.
Я негідна Тебе й не достойна,
Та коли у сльозах на колінах,
Я стою, то я чую: дитино,
Я постійно, постійно з тобою.
Я тебе де завгодно знайду,
У темрЯві, грязюці й болоті,
У стражданнях, у болю й скорботі,
І напевно в самому аду.
Ти ягня Моє впавше у яму,
Ти, безглузде Моє, загубилось,
Та батьківська безмежная милість,
Тебе знайде, спасе і дістане,
Знов і знов ізцілить твої рани.
І коли ти зовеш Моє ім’я
Лиш прислухайся і відповім Я
Не страшися, Я чую і сльози й моління
Я твій Батько, Спаситель, Я є.
Я навіки укрИття твоє.