Леся Украинка
ТРАГЕДИЯ
(перевод с украинского: Дмитрий Артис)
Чует рыцарь среди битвы,
что смертельно ранен в сердце,
стиснул на груди доспехи,
чтобы кровь не вытекала.
Увидала дама с башни,
что бледнеет славный рыцарь,
руку к сердцу прижимая,
и слугу к нему послала.
– Славный рыцарь, дама просит:
уходите с поля боя
хоть на время небольшое,
пока рану перевяжут.
Есть у нас бинты тугие,
чудотворные бальзамы
и давно для вас готовы
в башне белые постели.
– Дорогой слуга, спасибо
передай прекрасной даме,
но сейчас я слишком занят,
не могу прийти по зову.
Если я хоть на минутку
сброшу рыцарские латы,
хлынет кровь моя потоком
и лишусь я сразу жизни.
В мире есть такие раны,
что не вылечишь бальзамом
и бинтом не перевяжешь,
только латы здесь помогут.
– Славный рыцарь, ваши речи
могут ранить даме сердце!
– Пусть же дама, что есть мочи,
стиснет на груди доспехи.
__________________
Леся Українка
ТРАГЕДIЯ
Чує лицар серед бою,
що смертельна рана в грудях,
стиснув панцира міцніше,
аби кров затамувати.
Бачить з вежі гарна дама,
що поблід її коханий,
що рукою стиснув груди, –
посила до нього джуру.
– Пане лицарю, вас просять
залишити бій кривавий
хоч на ту малу часину,
поки рану перев’яжуть.
Є у нас м’які завої
і бальзам на рану гойний,
там на вежі біла постіль
вже давно для вас готова.
«Любий джуро! щира дяка
тій, що шле тебе до мене,
але я прийти не можу
на запросини лагідні.
Якби я хоч на хвилину
скинув сей залізний панцир,
кров би ринулась потоком
і життя моє порвала б.
Бо й такі бувають рани,
що нема на них бальзаму,
що нема на них завоїв,
окрім панцира твердого».
– Ох, мій пане, ся відповідь
зранить серце ніжній дамі! –
«Може, має дама панцир,
Хай його міцніше стисне».