Край прірви
Темрява
Світло ліхтарів
Вже не торкається
Твоїх загублених крил
Пір'я розстелені
Під твоїми ногами
Ти шукаєш себе
Ти від себе ховаєшься
Наче наляканий щур
Що тулиться в тіні
І вже нічого не знає
Ти зализуєш старі рани
І не бачиш нові
І не бачиш
Як прірва
Тріщить по швах
Розростаючись
І вже нікуди зробити крок
Так щоб не впасти
Серце б'ється в грудях
Барахлить
Стрібає
Серце в прірву стрібає
І ти падаєш слід за ним
В темряві задихаєшся
І все ще віриш
Що тяжіння немає
Що крила є
Що вмієш літати
Прірва приймає в свій оскал
Ти застряєш в її зубах
Гниєш в її зубах
І спасіння
Немає
Намагаєшся піднятися
Сам у себе пробачення вимагаєш
Але не можеш знайти свого серця
Але не можеш знайти жодного серця
Жодного джерела світла
Жодного крихітного ліхтарика
Тільки зірки
На відстані світлових років
Жорстоко сяють
Холодно сяють
Ти крила до них простягаєш
Здається, ще трохи – і доторкнешся
А там
Твоє серце
Крихітний
Від зірок не відрізняється
Ліхтарик
_____________
Перевод:
Край пропасти
Темнота
Свет фонарей
Уже не касается
Твоих утеряных крыльев
Перья расстелены
Под твоими ногами
Ты ищешь себя
Ты от себя прячешься
Как напуганная крыса
Что жмется в тени
И уже ничего не знает
Ты зализываешь старые раны
И не видишь новых
И не видишь
Как пропасть
Трещит по швам
Разрастаясь
И уже некуда сделать шаг
Так чтобы не упасть
Сердце бьется в груди
Барахлит
Прыгает
Сердце в пропасть прыгает
И ты падаешь вслед за ним
В темноте задыхаешься
И все еще веришь
Что притяжения нет
Что крылья есть
Что умеешь летать
Пропасть принимает в свой оскал
Ты застреваешь в ее зубах
Гниешь в ее зубах
И спасения
Нет
Пытаешься подняться
Сам у себя прощение вымагаешь
Но не можешь найти свое сердце
Но не можешь найти ни одного сердца
Ни одного источника света
Ни одного крохотного фонарика
Только звёзды
На расстоянии световых лет
Жестоко сияют
Холодно сияют
Ты крылья к ним простираешь
Кажется, еще немного – и прикоснешься
А там
Твое сердце
Крохотный
От звезд не отличающийся
Фонарик