"А Ісус казав: Отче! Прости їм, бо не відають що, коять. І ділили Його одежу, кидаючи жереба." (Лук 23:34)
Що в сердці тих людей, що глузували,
Над Тим, Кого прибили до хреста,
І їм, здалось того ще дуже мало,
Плювали в бік розп'ятого Христа..
"Спаси Себе - знущався натовп лютий -
Ти ба, усіх спасав, чому ж бо Сам,
Висить отут" - сміялись вперті люди,
Над Тим, творив для них Хто чудеса.
А Він терпів, не мав нічого злого,
І праведний на них не вилив гнів,
За те, що не розгледіли в Нім Бога...
Згоріли б всі у вічному вогні!
Натомість відповів Христос з любов'ю,
Тим хто судив й хто цвяхи забивав,
"Прости їм Батьку" - Син для них у Бога,
З хреста прощення за їх сміх благав!