…Ось вже й Новий рік крокує! Зовсім скоро прийде й до нас. У вітальні мерехтить вогниками красуня-ялинка. Діти чекають Діда Мороза – вони ж писали до нього листа і тепер гадають, чи виконає він їхні прохання. Для подарунків діти поклали під ялинку яскраві панчішки. Вони перевіряли їх кожні десять хвилин, але ми з дружиною все ж таки примудрилися непомітно вкласти у панчішки подарунки - мовляв, поки ви мультики дивилися, Дід Мороз в кватирку влетів, подарунки залишив і поспішив далі. Син отримав справжній бінокль, про який давно мріяв, дочка раділа гарненькому бичку з золотими ріжками, який старанно повторював все, що йому кажеш, дружина і теща знайшли у новорічних панчішках французькі духи, а я і тесть - хто б сумнівався - шкарпетки і крем для гоління. Всі були раді. Святкували родиною, не порушуючи карантин. Діти вгамувалися десь незадовго до першої години ночі, а дорослі - ближче до світанку. Ми з тестем "насвяткувались" гарненько, і коли він заспівав: "Не ріжте стропи, братани, на аксельбанти", його швиденько втихомирили і спровадили спати. Треба сказати, що теща у мене - жінка весела. Вранці вона, поки ще родина не прокинулась, розважалась на кухні з іграшковим бичком. Тесть спав у вітальні на канапі. Вона прилаштувала іграшку біля чоловіка на подушці, натиснула кнопочку і сховалась за шторою. Бичок "ожив" і промовив: "Вставай, Василю, я за тобою… Час настав! Збирайся!". Повторює раз за разом та ще й головою круте і хвостиком махає.
Тесть заворочався, очі розплющив і оторопів від несподіванки – хтось чорний рогатий сидів на подушці та ще й хвостом його по щоках лупцював. Він аж охолов з переляку. Ну, думає, все! Уже чорти ввижаються, допився! Підхопився, хреститься, а теща сміхом заходиться. У вітальню на шум прибігли онуки, ну й ми з дружиною. Під загальний регіт тесть отямився і зніяковіло сказав: "Ну і жарти у вас! "