Я, зазвичай, дивлюся у вікно,
І бачу в ньому різних перехожих.
Майнула думка: «Чи в душі є дно
Й чи безліч душ є між собою схожих?»
Немов мурахи, люди з висоти,
Одні неквапно, інші – поспішають.
Чи кожен з них мандрує до мети,
І як вони маршрути обирають?
Вдивляються одні у далечінь,
А інші в небо очі свої зводять,
Думок у них, напевно, широчінь…
Картини на думки мене наводять:
«Куди ж вони тримають свій маршрут?
Можливо у театр або в святиню…
Чи світлими думками всі живуть?
А хтось – може й просити милостиню…
Чи в кожного в душі є власний храм
Й при ньому чи збудована дзвіниця?
Чи кожен знає душу свою сам?
Чи кожна з душ – наповнена криниця?»
30.01.2021 р.