(байка для дітей і не тільки...)
Читайте, діти, баєчку оцю
Про птаха – за вікном він й зараз скаче…
Було чимало віку Горобцю,
Чого він тільки у житті не бачив…
Стріляв з рогатки шибеник-стрілець,
Ловили тАкож на полОву й просо –
Був стріляним*, як кажуть, Горобець,
Тож мав великий він життєвий досвід.
Але роки уже беруть своє:
Не той вже зір, і швидкість тАкож втратив…
І вже Зозуля довго не кує,
А як кує – навіщо рахувати?
«Пуття; немає з тебе», – уколов
Його птах молодий недобрим словом…
Якось прийшов у край той Птахолов,
Сіть приладнав, насипав там полову,
Сховався і тримав шнурок в руці,
Надибавши в кущах для схову місце.
Побачивши полову, юні Горобці
Вже майже кинулися корм той їсти.
Цвірінькнув грізно Горобець тоді:
–Під стріху геть! Нічого не чіпати!
ДурнІ ви ще, бо дуже молоді;:
Не вмієте принаду розпізнати!
Життю навчити молодь обіцяв,
То ж ветерана поважали знову,
Бо кажуть, що старого горобця
НікОли не зловити на полову.
Закінчуються баєчки рядки,
Нехай мораль цю байку підсумує:
Багата молодь мудрістю батьків.
Якщо багатство те вона цінує.
27.01.2021 р.
*Стріляний горобець – так називають бувалу, досвідчену особу, яку важко обдурити