Оригiнал:
http://stihi.ru/2021/02/14/7980
Все вирішує дієслово.
Як знебожиться – то «молю»,
а як вищаститься любові,
то доречним буде – «люблю».
Як знедолиться – «не здаюся!».
Як зашпортався – «підведусь!».
Як чекатиму – то «діждуся!».
Як навіки – то «не вернусь!».
А буває, що слова мало.
Дієслова буває брак...
І обіймеш її зухвало,
і цілуєш – без слів отак...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
…Всё решенье – в словах глагольных.
Занеможется – то «молю»…
Посчастливится коль в любови,
То уместнее тут – «люблю».
Обездолится – «не сдаюсь я!»
Пусть замешкался – «поднимусь!»
Обещал я ждать – так «дождусь я!»
Как навеки – то «не вернусь!»
Но случается, слова мало.
И глаголов не хватит, факт…
И обнимешь её сначала,
А потом поцелуешь…так.
Аватар Автора оригинала