Ідуть дощі незвані і холодні,
Можливо , на замовлення журби…
Надія жевріє. Ось, може, вже сьогодні
Небо мені дарунок від судьби.
І погляд потеплішає калюжі,
Краплини діамантом на гілках.
Зустрінуться нарешті наші душі,
Здолаємо до злагоди свій шлях.