Ну ось і все!
Чому так сталось?
І все летить в тартарари.
Навіть не мислилось
і не гадалось...
Неначе правила чужої гри.
Неначе хтось
махнув рукою,
розвів по різних берегах.
Навіть не думалося
нам з тобою,
що все колись закінчиться ось так...
Чому це все? Чому?
Не знаю.
Як гість непрошений тобі,
я зараз в вікна
твОї зазираю,
а серце тужить у німій мольбі.
Твої сумні
прекрасні очі.
І голосу непевний звук...
Ти наче птаха
ранена в польоті,
і крила із твоїх сповзають рук.
Прекрасних вій твоїх
тремтіння,
мовчання гарних вуст твоїх...
Я знов поринув
у палке сп'яніння,
і наш гіркий солодкий гріх.
Чому так все? Чому?
Прозріння!
Не може довго бути так!
Ми на льоту
уникнули падіння,
неначе ранений у небі птах...
Ну ось і все!
Чому так сталось?
Як наче камінь зрушений з гори...
А нам з тобою
навіть не гадалось,
що це є правила чужої гри.