Ти загубив в житті все те,
чого, ще не шукав,
своє кохання молоде,
у тишині заплав.
Вже посивіли береги,
осінній випав сніг,
у голові печуть думки,
самотнім бути гріх.
Ти завжди мріяв не про те,
лілей не дарував,
беріг у спокої себе,
самотньо замерзав.
Так ось іди, в заплаву ти,
бо забере все лід,
облиш минулому думки,
шукай любові слід…
Ти загубив, тоді шукай,
до самого в житті смеркання,
блакитних течій щастя рай,
своє невтоплене кохання.