* * *
Будуть - куряви запах і лагідний дощ.
В небі - зойк серпокрильця, загострений ніж!
Скрекотання ропавок вночі, з-попід трощ.
Шумовиння здичавілих слив - уздоріж.
Буде лити вільшанка заливчастий спів:
блисне вогник, злетить на похилений тин.
Згине міф про війну! Ані слів! Ані снів!
Бо загинули ми в ній усі, як один!
Всім однаково : пташці й плакучій вербі.
Не сумують по людству, по зниклій юрбі.
Навіть квіти Весни не пізнають, малі,
Як ми йшли з блиску-світу...
Та й зникли з землі.
@ Ярима Целунок
Sara Teasdale
There will come soft rains and the smell of the ground,
And swallows circling with their shimmering sound;
And frogs in the pool singing at night,
And wild plum trees in tremulous white;
Robins will wear their feathery fire,
Whistling their whims on a low fence-wire;
And not one will know of the war, not one
Will care at last when it is done.
Not one would mind, neither bird nor tree,
If mankind perished utterly;
And Spring herself when she woke at dawn
Would scarcely know that we were gone.