***

Згорьована мати,
Ще вчора щаслива,
Посивіла біля вікна..
З журбою у серці
Чекає на сина,
А сина забрала війна...
-Не плачте, матусю,
Не плачте, рідненька,
До Вас я прийду уві сні..
-Та де ж ти, мій сину?
-Я вже далеченько,
За обрієм мрії мої...
І вже не водою- слізьми вона вмилась,
У зморшках сховала біду...
В стареньке віконце та матір дивилась,
І все проклинала війну.
Ох, діточки, діти, чом вам не радіти,
На зоряний дивлячись шлях...
Навіщо матусям до сроку сивіти,
Сховавши свій біль у серцях...