То вже весна сміливо загляда в віконце,
Вона дарує теплий промінь сонця,
Виблискує в душі.
Коли у серці ллють дощі,
Вона свій дотик нижний посилає.
Любити просить серце. Ні, благає!
Вгамуй страхи, вагання залиши,
Свою життєву казку напиши.
Малюй її натхненно, безупинно,
Наповнюй барвами яскравими постійно,
Свій шлях забарвлюй з квітів пелюсток.
Вдихни повітря свіжого ковток
Та пам'ятай, що ти - велике всесвіту творіння
І зміцнюй в собі лише те насіння,
Що зможе дати щедрий урожай,
Та ще, прославить твій прекрасний край.