Фенстри

Сергий Труш
ФЕНстРИ*

Лиш два малих віконця у кімнаті темній, сиротливій.
Ми протираєм, вранці, у надії на буденний спокій.
Крізь них, реальності картин… у стерео… - не мрії…
Спостерігаєм чітко, мов крупинки-зорі, по небі високім.

Хтось жалюзі’ припасував, від страху, в три долоні.
Комусь – пенсне’, у золотій оправі, з візерунком долі.
Блатні рекламою обклеїли фасад: від носа аж до скроні.
Чужі – пошкандибали в світ. Ловіть, як вітрюгана, в полі!

У фокусі: бажань букет, що запахом хмільним п’янить!
Зловити - не реально. Хто ж марево за пазуху запхав?
Весь зримий світ вміщають за життя, тривалістю у мить…
Коли ж довкола благодатна темнота – радій:
                Ти – обраний! Бо в ліжку вічності заспав.

Поет ХХ сторіччя.
Останній календарний день Зими, що розпочалась у 2020 році. Село Торгановичі.

* das fenster – вікно (з німецької)
Наші очі – це вікна, через котрі ми спостерігаємо за навколишнім світом. (Труш Сергій Петрович)