Сполох укр

Валерий Квачев
СПОЛОХ

Сріблом розтанула хвоя у малахітових снах.
Підтюпцем за зимою квапить тепло весна.
Дівчата, вас так багато, як весен та зим моїх.
І з радістю б привітати до кожної з вас би біг

в ранки, де Сонце лащить росяні небеса...
Бо що може бути краще, ніж первоцвітна краса?!)))
Дівчата, вас так багато! Як у житті - доріг...
Серце горіло багаттям. І загасити не зміг...

ВЕсни б нам зустрічати, з березня пити б сік...
Жевріє серце у свято, веснам згубивши лік.
В попелі сивочолім десь той вогонь притих.
Мчить перекотиполем сполох весняних втіх.

Свята весняний сполох - чарів звабливий сміх,
що оживляє порох в порах жадань моїх...
Спалах ніжних тюльпанів, сполох чарівних очей...
свято вродливих пані...
Хто б не бажав того - ще?!

ВК ХерСон березень 2021