Сон-34

Хохол Хохотович
В час вечірній, як містяни
Йдуть вигулювать собачок,
Пацани шукають тянок,
Гідних "зоряних" побачень.

Я також ішла під ручку
Поряд зі своїм бойфрендом,
Ми ішли тихцем, беззвучно
Й попивали в пляшках бренді.

На прогулянці здавалось,
Що я також, як собачка,
Йду і хвостиком виляю,
І вугли знайомі значу.

Йду на повідку сумирно,
Навчена простим командам,
Бо бойфренду краще видно,
Яку вибрати ламбаду.

На доріжці повно сміття -
Що й закритим оком бачу,
Безлад й туга безпросвітня
На сумне життя собаче.

Папірець, зімятий жужмом,
Сигарет порожня пачка,
Я обнюхую байдуже,
Серцем вірячи в удачу.

Може, між міського сміття,
Біля повних сміттєбаків
Я знайду якесь лахміття
Чи їду - корм для собаки.

Прогулялись поміж сосен -
До природи-неньки ближче.
Там бабулька сивокоса,
У поділ збирала шишки.

Обійшли сосну по кругу
Кільканадцятеро раз.
Замість сміття чула нюхом
Запах шишок - як оргазм.

Глянувши на бабку тихцем,
Безнадійно заскавчала,
Бачачи у перспективі
Свою власну псячу старість.