Вишенька

Клавдия Дмитрив
Прийшла весна в улюблений садок
І квітами усе там заквітчала,
Раділо все, й малесенький ставок,
Як вишню білим цвітом огортала.
В обійми ніжні взялися вони,
І пташечка їм пісеньку співає,
Всю зиму снились вишні нашій сни,
Як ця весна фату їй одягає.

ПРИСПІВ

Вишенька малесенька в татовім саду,
Вишеньку смачнесеньку в кошик покладу,
Вишенька солодкая, наче мед вона,
Соками налилася, наче та весна.
Вишенька медовая й гілочка тонка,
Тягнеться до ягідки вже моя рука,
Ягідка круглесенька між листям блищить,
Хочеться ту ягідку до губів тулить.

Мов наречена, вишня у саду,
І вітер злегка їй колише віти,
Я поглядом до неї припаду,
А бджоли ніжно їй цілують квіти.
І сонце пестить променем її,
Ще й зорі з нею тихо розмовляють,
Співають колискові солов’ї,
І срібні роси вишню обмивають.

ПРИСПІВ

Від поцілунку місяця вона
Зняла фату й коралі одягнула.
Така вона красунечка одна,
Як соком наливалася, відчула.
Із кожним днем солодшою була,
Неначе в мед, всі ягідки вмокала,
Хоч рано так ця вишня одцвіла,
Та ягодами щедро пригощала.

ПРИСПІВ

18.03.2021 р.