(байка для дітей і не тільки...)
Коли і де – не пам’ятаю
(Ну що за пам’ять – хай їй грець!),
Зустрілися – це твердо знаю –
ЯкОсь Папір і Олівець.
Один одному зирк у очі –
І вмить здружилися без слів.
–Свій слід залИшити я хочу,
Малюнками на цій землі, –
Промовив Олівець, зітхнувши. –
Але на чОму – не збагну.
Мовчанку і Папір порушив:
–Я маю версію одну…
Для чого я, Папір, існую
І весь наш паперОвий рід?
Тобі я, друже, пропоную:
Ти на мені залиш свій слід…
Розмову ту почула Гумка,
Яка повз них йшла в той же час:
–І в мене є теж слушна думка:
Притертись хочу я до вас.
Бо можу бути вам потрібна –
Помилку бачу я любу
Й зітру все зайве або хибне,
Щоби малюнок кращим був…
УкУпі трійця працьовита
І в наші дні с тих давніх пір.
Усім потрібно так дружити –
Як Гумка, Олівець й Папір.
30.03.2021 р.