ПРО МАТЮКИ
За березнем біг квітень.
Розщедрився, як міг:
кульбаб розсипав квіти
обабіч від доріг.
Кульбаб - пухнастих срібних,
лиш станеш за поріг.
А я тобі потрібен,
як заторішній сніг.
Розтало, розтало,
розтало і сплило.
Як малось - так сталось.
Було - і загуло!
Спливало , спливало
все те, що доснаги.
Два різні причали,
два різні береги...
Немає в тім омани,
що хтось з нас промовчав.
В мовчанці слово тане -
гірким, мов молочай.
Вже чубляться у зграйках,
б'ють горобців шпаки.
З шпаківні линуть "лайки",
в шпаківню - матюки.
Ми бавимось в мовчанку.
Ховаємо живе.
Від тих бентежних "лайків"
мовчанка греблі рве.
То - надто вже захмарно,
щоб гарний - через край...
Не "лайкай"! Я - вульгарний!
Не "лайкай"!
Матюкай!)))
Не мали, не мали,
не мали би проблем,
якби жило в нас слово,
не "лайки", а - живе!
Якби жило в нас слово...
Та сталось так - нажаль,
що за сердечком "кльовим"
сховалася душа...
Кульбаби відцвітають.
У світ летять - пухкі.
Про шпаченяток дбають
розважливі шпаки.
Роказують їм байки
дзвінкі та гомінкі.
Не став мені тих "лайків".
Пришли хоч ...матюків!
Не смійся, не смійся,
не смійся і не плач!
Зелене вже листя.
Весна - хоч стій, хоч - вскач.
Кульбабок пух плавно
нам стелиться до ніг.
Поглянь, - я розтанув,
як заторішній сніг...
Гречаники ліпиш
й духмяні колобки.
Є хліб, є до хліба,
є ласі мужики...
Що є в тім доречне,
не кожен і збагне.
Гречаники... з гречки...
А "в гречку" то - хмільне...
Не смійся, не смійся,
не смійся і не плач.
Зелене вже - листя.
Весна - хоч стій, хоч - вскач...
Кульбабок пух плавно
нам стелиться до ніг.
Пливе по-між нами
той заторішній
сніг...
ВК ХерСон квітень 2021