Спiльне полювання

Анатолий Потиенко
(байка)

Домовилися спільно полювати
Лисиця хитра, Вовк й гривастий Лев.
ЯкОсь вдалось мисливцям тим спіймати
Козу та Оленя й Зайча мале.

-Ти поділи цю здобич справедливо, –
Вельможним тоном Вовку Лев сказав.
Вовк розпочав ділити хвацько, живо:
–Тобі, царю, дістанеться Коза.

Зайчатко хай дістанеться Лисиці –
Давно відомі всім смаки її.
А Олень, мабуть, вже мені згодиться –
Ніколи м’яса я його не їв.

Із люттю до нахаби Лев рвонувся
І Вовка на шматочки розірвав.
А потім до Лисиці він звернувся:
–Ти поділи… Діли! Кому сказав?!

Тряслась Лисиця – наче від застуди,
Та поділила «справедливо» все ж:
–Цей Олень Леву на сніданок буде,
А Зайченя й Коза… – це Леву теж.

Лев усміхнувся гордо, сановито,
Зробившись лагідним, неначе шовк:
–Хто гарно так навчив тебе ділити?
Зітхнувши, мовила Лисиця: «Вовк…»

Пораду, дуже слушну і прадавню,
Я безкоштовно читачеві дам:
Із Левом не ходи на полювання,
Бо здобиччю ти можеш стати сам.
                04.04.2021 р.