Перевожу то, что интересно, с уважением к автору оригинала.
Автор: Александр Мачула, Украина
http://stihi.ru/avtor/richterrr – страница автора
Перевела с украинского языка Инесса Соколова
Ночной Николаев
Когда над городом затихнет гул,
И первая звезда на небе засияет,
Покрошит ночка звёзды все в Ингул,
Хрустальный месяц тут же выплывает.
Над Бугом вербы, словно рыбаки,
Забросили не удочки, а ветви.
Кой-где идут из порта моряки,
Нет в мире лучше города, поверьте.
Сухой фонтан степенно задремал,
Яхт-клуб живёт заботою вечерней.
Ингула мост ворота не поднял,
Традициям он остаётся верным.
Но может звякнуть кое-где трамвай,
Неслышно проскользнут автомобили.
Наш Южный Буг течёт в далёкий край.
На Стрелку сонно катит волны в штиле.
Люблю свой город, он меня влечёт,
Когда в тиши спокойно засыпает.
Не спят лишь те, кто пирожки печёт,
К утру их постоянно выпекают.
А утром, с первым солнышка лучом,
Стучащим в каждое, с теплом, оконце,
Умытый Николаев молодцом
Встречает бодро ласковое солнце.
---
Оригинал
Нічний Миколаїв
Коли над містом затихає гул
і перша зіронька на небі ледь засяє,
покришить нічка зорі у Інгул
і місяць кришталевий випливає.
Над Бугом верби, мовби рибаки,
закинули у хвилі свої віти.
Із порту йдуть поодинокі моряки,
немає краще міста в цілім світі.
Сухий фонтан статечно задрімав,
Яхт-клуб живе життям своїм вечірнім.
Інгульський міст крило не підіймав,
але традиціям лишається він вірним.
Деінде продзвенить нічний трамвай,
тихцем пливуть в’юнкі автомобілі.
Південний Буг тече в далекий край
й на Стрілку сонно котить свої хвилі.
---
Люблю я місто рідне уночі,
що після праці ненадовго засинає.
Та сплять не всі, духмяні калачі
до ранку хлібодари випікають.
А рано-вранці, з першим промінцем,
що зазирає кожному в віконце,
умитий Миколаїв молодцем
бадьоро зустрічає тепле сонце!
(Збiрка поезiй Срiбнi струни душi)