Спустився вечір. До небес злетіли
Рожеві спалахи, мов дивовижні птиці,
Танцюють з вітром вікові ялини,
Сумують верби біля ставу, мов вдовиці.
Палає небокрай і б'є фонтаном,
Пофарбувавши ніжним світлом гори,
Покоси вкрилися рясним туманом,
Крізь сон про щось шепочуть осокори.
Ховає вітер таємницю в очерети,
Не спиться й місяцю, бо він в нічній імлі
Ганяє білі з позолотою карети
По темно-синьому з зірками полотні.