Водопад
Льются воды, льются быстро, а куда-не знают,
Через горы, в мир широкий навсегда сбегают.
Подойдём мы к водопаду, что с горы стекает.
От души его попросим, пусть он нам сыграет.
Припев:
Ой водо-водопад, ты нам сыграй.
Танец свой резвый, ты не унимай.
За твою песню, что слушать хотим,
Что ни попросишь, тебе отдадим.
Снова весна щедро струны несёт,
Осень звенящие ноты вплетёт.
И мы сыграем на струнах на тех,
Пусть разольют они радостный смех.
Посмотри, вода о скалы выбивает искры,
Сделай мне из этих капель звездное монисто.
Лучше я из струн прозрачных гусли насбираю,
Пусть тебе, моя родная, нежно заиграют.
Оригинальный текст.
Владимир Ивасюк. Водограй.
Тече вода, тече бистра, а куди – не знає,
Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро – хай він нам заграє.
Приспів:
Ой водо-водограй, грай для нас, грай.
Танок свій жвавий, ти, не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.
Струни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
І ми заграєм на струнах твоїх,
Хай розіллють вони радісний сміх.
Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.
Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.
Фото: из сети интернет.