Прийшла до нас в міста і села,
з початком березня весна.
Холодна, хмура й невесела,
якась безрадісна й сумна.
Та ще й Явдоха довго надто
свої трусила кожухи –
чи то була на сніг багата,
чи то помстилася весні,
та теплі дні не наставали.
За снігом дощик накрапав,
пташки весняні не співали,
і вітерець в кущах зітхав.
Пливли ночами в небі зорі,
та їх ніхто не діставав
і для дівчаток чорнобрових
вірш Пастернака не читав…
Іржаво гойдалки рипіли,
мовчав у парку водограй,
й до школи діти не ходили,
бо всі навчалися онлайн…
Весняні місяці минали –
похмурі, сірі, як один
і навіть Боги й ті не знали
коли скінчиться карантин…