Опiвнiч. Безсоння

Марина Степанская
Опівніч. В постелі
Я ніби в пустелі,
І тінню на стелі -
Мара-самота.

Півсни химородні,
На самість не згодні,
Всі спраглі й голодні,
Манячать. Пита:

"Де пестощі тихі,
Приваба й чар сміху,
Любва, шал і втіха
І смаглі вуста?"

Безмовність кепкує,
Безсоння млинкує,
В думках порядкує,
Тиш й темінь спліта.

Невтримне жадання,
Цілунки, віддання
В сувій віршування
Опівніч згорта.