ФАЗАН
Фазан веселку малював хвостом розкішним.
В траву смарагдову вбиралася весна.
Сорочки вишиті вдягли черешні й вишні.
І як нам - далі, ще зовсім ніхто не знав.
І хмари, хмари - бавовняні, чи вовняні
пливли поважно, ніби справжні кораблі.
А з ними думи в тім безмежнім океані,
твоя й моя.
І більш нікого - на землі...
І більш нікого, окрім нас, у цілім світі,
у цій жаданій і розіп'ятій весні.
І тільки - Ти! І тільки - я!
І тільки - квіти...
А ще пісні птахів... чарівні... голосні...
Слова... слова щезали вмить, ненародившись.
Сплетіння фраз зовсім не личить небесам.
І лиш сполоханий фазан хвостом розкішним
серед смарагду змалював веселку нам...
Чи буде ще, чи буде так... весняний вітер
відносить кожну мить - ховає за платан.
Та є ще - Ти! І є ще - я!
І є ще - квіти!
І є - веселка...
І сполоханий... фазан...
..........
Фазан веселку малював хвостом розкішним.
Була веселка та - весела і чудна.
І ми удвох...
І та весна - свята і грішна.
І як-то - далі, та про те ніхто не взна...
ВК ХерСон квітень 2021