I знов я за дзвони...
А може почують?
А може ще розум
В голiвках ночує?
* * *
Бог всiх любить.
Це вiдомо i незаперечно.
А ми - дiти вередливi
Та ще й небезпечнi.
Коли ж в Бога терпець рветься -
Може й наказати,
Вiдбирає в людей розум,
А тi - ну скакати!
Ще й кичаться, стають в позу:
Нам, дурненьким, - Слава!
I не хочуть визнавати,
Що голiвка - вава. (дитяче, в значеннi "болить")
I раденькi, бо дурненькi,
I вiйна - забава,
Доки сина в трунi вгледять,
Тодi: - Боже правий!
Знахабнiли на Донбасi,
Нам дитину вбили!
- А навiщо посилали?
А ви як хотiли?
Хто з мечем до нас прийде -
Вiд меча й загине.
А з повагою та миром -
Як рiдню зустрiнем.
Зупинiться, схаменiться,
Годi вже дурiти.
Вам до скону не вимолиться
За вбиєннi дiти.
Схаменiться, об'єднайтесь,
Щоб вiйну спинити.
Нащо нам ворогувати?
Краще в мирi жити.
27.04.2021