Вишня

Пётр Троян
Тиха, наче наречена
В біле вбрана вишня
Причаїлася учена
Вітерцем поспішним.
Прогуляє сонце ранок,
Тиша доки, спати.
У полоні забаганок
Шпанка біля хати.
Для кого ж така красива?
Для кого ж ці квіти?
Вже не буде бабка сива
Дітлахів журити.
Ані бабці, ані кого,
Хто там зна, де діти?
Заросте в бур'ян дорога,
Лише твої квіти...