(по мотиву с украинского языка Инессы Соколовой)
НИЧТО НЕ ВЕЧНО (СЛЕД)
Со временем и звёзды в небе гаснут,
любовь погаснуть может средь безумств.
И мы с тобою к этому причастны
при разногласьях наших мыслей, чувств.
Мне отблеска любви своей хотелось
в твоих увидеть, милая, глазах,
но почему-то нам с тобой не спелось,
желанный лучик медленно зачах.
Но, утаить нельзя в ряднине шило,
поблек твой образ тихо в массе бед…
Лишь память всю мою разворошила,
растаял дымкой невесомый след.
---
Оригинал (Олександр Мачула)
http://stihi.ru/2021/05/06/4141
СЛIД
Із часом навіть зорі в небі гаснуть,
а змучене кохання й поготів…
На жаль, ми опинилися невчасно
на роздоріжжі наших почуттів…
Я відблиски шукав свого кохання
намарно, люба, у твоїх очах,
а наше «вперше» стало «уостаннє»
і промінець усе-таки зачах.
Не утаїти у торбині шила
і образ твій поволі зовсім зблід…
У пам‘яті моїй ти залишила
лише із диму невагомий слід.
06.05.2021