Есть тысячи людей с глазами пилигримов,
Что жаждут тёплых рук и нежных добрых слов.
Они из уст твоих вылавливают рифмы,
На милостивый зов идти любой готов.
А ты бредёшь в ночи измученный, мятежный,
Пуская жизнь свою, как поезд, под откос,
И грезишь наяву со слабою надеждой,
Чтоб ветер к ней одной твой страстный стих донёс.
Тебя терзают боль и ад несовпаденья,
И ты винишь себя за все свои грехи.
Остались только сны и сладкие виденья,
И стиснуты уста, кричащие стихи.
Перевод с украинского Ольги Шаблаковой
___________________________________
Лариса Бєкрєшева. Неспівпадання
Є тисячі людей з очима пілігримів,
Що прагнуть теплих рук, і щирих теплих слів,
Що раді з вуст твоїх бодай недовгій римі,
Чи дотику руки – візьми і ощаслив!
А ти бредеш у ніч, у пекло непокою,
Пускаєш все життя як поїзд під укіс,
І мариш наяву з надією слабкою,
Щоб вітер в те вікно твій шалий вірш заніс.
Не розказати біль цього неспівпадання,
Не виписати щем роздертої душі,
Лишились тільки сни і мрії до світання,
І зціплені вуста й волаючі вірші!