***
Розкидалось каміння. Час каміння збирати,
Відкривати зіниці і на тишу, й на шум,
Прозрівати й кричати від почутої правди,
Забувати оману, оминати олжу.
Не сидіти й не скніти - світло брати від ватри,
Не згубити себе в суєті суєти,
Бо накидано стільки, що роками вправлятись,
Іще довго-предовго те, що маєм, гребти.
Будуть злидні й корони, будуть храми й хороми,
Будуть добрі новини і новини сумні,
І намолене світло, світло отчого дому,
Й віра тих, хто нарешті дочекався синів,
Радість трапиться й відчай, прапори і кор;гви,
Поспитають з усіх про спокуту вини,
А ще будуть надії, тільки б мирно, без крові
Все пройти, подолати. Хай би лиш без війни!
Нас наразі мільйони. Не раби й не холопи -
Люди доброї волі, люди честі, відтак
Остогидло мовчати. Час дізнатись народу,
Де взялось те каміння, хто його розкид;в?
Ірина Федорчук
28.04.2019 р.
***
Разбросались каменья. Время нам собирать их,
Открывая зеницы и на шум, и на тишь,
Прозревая до крика от услышанной правды,
Чтоб остыть от иллюзий, топи лжи обойти…
Не корпеть над золою, света взять у кострища…
Не сгубить свою сущность среди бренных сует,
Ведь набросано столько, что не хватит и тыщи
Рук натруженных, чтобы разгрести дебри бед....
Будет бедность, корона, будут храмы, хоромы,
Будут добрые вести, звон печальный церквей,
И намоленным светом окна отчего дома,
Вера тех, кто из ада дождался сыновей.
Будут радость и горе, и хоругви, и флаги,
Время с каждого спросит про частицу вины…
Только б выйти без крови из лихой передряги,
Путь осилит идущий, только бы без войны...
Нас людей миллионы – доброй воли, свободы,
Каждый воин и волен – не холоп, не вассал.
Намолчались довольно. Время ведать народу,
Кто принёс эти камни, кто их тут разбросал.
Переклад з української - Ірина Юрчук