Тепер мало річок степових,
Назви тільки у спогадах старців,
В давнину вони воду несли,
Із струмків та озер як дзеркальців
Були луки широкі,зелені,
Квіти ,трави та ще чагарник.
Журавлі що на стріхах стояли,
Та собака в дворі-помічник
Верби віти купали у хвилях,
Були повні рибалок човни,
І карась та плотва,або окунь,
В раціоні селянскім вони
Та людина це ж "цар" у Природі,
Петлі в"яже із русел ріки,
Тракторами річки засипає,
Або воду збирає в ставки
Річка ряскою вся заростає,
Як паркани стіна осоки,
Рік минає,а може і зо два-
Тільки слід від степної ріки
Не повернуться тихії води,
Неземная прикраса степів,
Журавлі не присядуть на стріху,
Солов"їний не вернеться спів
Бережіть ті річки що лишились,
Хай чарують красою живих!
Неповторні річки степовії,
Наче діток кохайте ви їх
Як судини вони кровоносні,
Для землі що притулок дає,
Поки річка жива степовая,
І щасливе життя поруч є...
14.05.2021 год