Ти замурована у сльози

Ти замурована у сльози

Ти замурована у сльози,
І кожен погляд крізь віки,
Туманить, витісняє розум,
Як відгородитися від болю,
Стискання серця зупинити?
І близько стати коло тебе,
Щоб оніміти у камінні,
Де ти роздягнута і квола,
Чужі уста торкнулись крові,
Заграли й забриніли трави,
Лише твої слова загоять рани.