Я зрiкаюсь...

Харенко Тимофей Николаевич
У скронях стукає, у ритм із під колес.
Бунтує вітер сильний за вікном.
Що день новий сьогодні принесе?
Чергова люта боротьба зі злом?

Самотність обпікає. Почекай!
Не зможеш ти пройти таку війну!
А голос тихий... віри не втрачай!
Бо душу Я давно купив твою...

Моє життя  - вокзали і міста...
Мандрівки,пошуки, і починання.
Важливо те - що я знайшов Христа,
Який забрав з душі тяжкі страждання.

Вже все позаду. Руки не тремтять.
Мій звичний Образ був - стрибки в безодню.
І хай мовчать...хай просто всі мовчать...
Хто ще не вірить в благодать Господню!

Нема безгрішних. Досить. Я- зрікаюсь.
Від справ негідних що раніш робив.
Бог бачить серце кожного, я знаю..
Він дасть в житті наснаги далі йти!

На соціальних східцях я - останній...
Всі протиріччя зникли в небуття,
Ісус Христос почув душі бажання!
Він повністю змінив життя...

Х.Т