Зібрався суд судити бідних.
Все верховенство,начебто гідне))
За всіх вирішуватиме:що,кому,коли?
Вони ніяк не були пяні,не в дурмані,
І руки й ноги цілі, не сповиті.
Ніхто їх путами не не повязав.
Й при глузді доброму, й без справки,
Але вони робили дивні правки,
Закони змінювали- вірні, на якісь "страшні".
І склалось враження,що правлять тут сліпці.
Та так сказати недоречно, бо всі видющі,
У деяких, ще й по дві парі, у золотій оправі.
Ну прямо вовки у кошарі
так косять люд простий,
Що аж за серце взявсь святий.
Заплакали ікони по країні,
То тут, то там в святих місцинах
Скривились слізно на своїх світлинах
Надіючись на грізний суд людський.
Вставайте, люди! - благали апостоли
А ті ходили у постолах, подачкам тішились сліпих.