*** (Федерико Гарсиа-Лорка, перевод на русский А. Гелескула)
Мне страшно потерять в сиянье дней
свет глаз твоих, не ощущать ночами
твоё дыханье на щеке своей;
лишь одиночество - в зеркальной раме.
Мне больно быть без листьев и ветвей -
ствол, выброшенный на берег волнами;
а без плодов стократ ещё больней -
кормился червь страдания плодами.
И если ты - мой потаённый клад,
мой крест и боль, что пролилась слезою,
а я - твой пёс, что подчиняться рад, -
не дай утратить найденное мною
и пусть летит мой поздний листопад
вслед за твоей изменчивой рекою.
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Втрачати страшно, в сяйві днів, подій -
Світло очей твоїх, а ще страшніш, ночами -
Це дихання, що на щоці моїй;
Лише самотність - у дзеркальній рамі.
Так боляче, без листя і гілок -
І стовбуру, що змитий хвиль накатом;
А без плодів - болючіше стократ -
Черв'як плодами ж заїдав цю втрату.
І, якщо ти - мій потаємний скарб,
Мій хрест і біль, що пролились сльозою,
А я - твій пес, і підкорявся я б -
Не відбирай все, знайдене що мною,
Й нехай летить мій пізній листопад
Слідом за, жах - мінливою рікою.