цвіте півонія в саду,
так пахне навкруги медвяно,
то вже ж на радість чи біду
лягають поміж гір тумани…
і прохолода лине там,
струмком тендітним та прозорим,
відкрита тиші та вітрам,
а ще й, сміється непокора…
цілюща квітка, не сумуй,
що не бере бджола нектару,
ти краще біль душі втамуй,
додай в мій келих щастя чари…
збери в коралі дрібки днів,
хай відганяють рід лукавих –
завжди з добром стихає гнів
і геть з очей сплива омана…
*****
цветёт пион у нас в саду –
медовый запах караваном
и, вновь, на радость иль беду
в межгорьях стелятся туманы…
прохлада ластится с утра,
ручьём изысканно-кристальным,
тиши открыта и ветрам,
а уж смеётся – не случайно…
целитель-цветик, не грусти,
что пчёлы мимо пролетают,
в душе елеем прорасти,
добавь в бокал хмельного «чая»,
как пронизь*, крохи дней воздев,
чтоб отгоняли род лукавых,
поймёшь – с добром стихает гнев
и с глаз слетает дым обмана…
10.06.2021
*Нитка с бусами