Мой перевод на украинский язык стихотворения
Марины Цветаевой "Наши царства":
Царини наші царствено-багаті,
про їх красу вам не розкажуть вірші:
струмочки в них, дерева, поле, скати,
у моху навіть вишеньки торішні.
А ми обидві - феї та сусідки,
і наші володіння - в темнім лісі.
Ми лежимо в травичці та крізь гілки
на білі хмарки любимо дивитись.
Хоч феї ми, але великі досить!
Дорослі ж двох дикунок бачать в нас.
Що ясно нам - для них туманно зовсім:
як і на все - на фей потрібен глаз!
Нам дуже добре. Поки що у ліжку
всі старші, і повітря літнє свіже,
ми біжимо до себе. Там, у лісі -
танцюй та грайся, палиці ріж, бийся!
Та день пройшов, і знову феї - діти,
біжать додому, й кроки все тихіші...
Але цей світ і щастя в ньому жити -
хіба передадуть дитячі вірші?
Емма Іванова
11.06.2021р.
Послушать чтение перевода можно
на моей странице в Избе-Читальне.
===========================================
Оригинал:
Марина Цветаева
Наши царства
Владенья наши царственно-богаты,
Их красоты не рассказать стиху:
В них ручейки, деревья, поле, скаты
И вишни прошлогодние во мху.
Мы обе — феи, добрые соседки,
Владенья наши делит темный лес.
Лежим в траве и смотрим, как сквозь ветки
Белеет облачко в выси небес.
Мы обе — феи, но большие (странно!)
Двух диких девочек лишь видят в нас.
Что ясно нам — для них совсем туманно:
Как и на все — на фею нужен глаз!
Нам хорошо. Пока еще в постели
Все старшие, и воздух летний свеж,
Бежим к себе. Деревья нам качели.
Беги, танцуй, сражайся, палки режь!..
Но день прошел, и снова феи — дети,
Которых ждут и шаг которых тих…
Ах, этот мир и счастье быть на свете
Еще невзрослый передаст ли стих?
___________________________________
На фото (из интернета) - Марина Цветаева в детстве.