Моя коханая, ріднесенька Душа...
Я вдячна Небу, що нас поєднала доля...
Щораз, як у земну дорогу вируша,
Ми обираємо з тобою найрідніші ролі.
Крізь час і простір, зберігаючи зв'язок,
Проходимо безліч доріг, земних і позаземних,
І повсякчас вивчаючи новий життя урок,
Ми опановуємо досвід цей священний:
Навчитися любові і добра,
Навчитися відваги і терпіння,
І ніжного сердечного тепла,
І різнобарв думок, і розуміння.
Цього всього і так багато ще чого,
Мене навчила ти, моє благословіння,
Коли була мені рідніша, ніж сестра,
Як кращий друг, порадник і земне спасіння.
Укрила від усіх шалених бід,
Дала свою любов, труботу і натхнення,
І мудрі настанови лишили в душі безцінний слід,
Що проросли в моєму серці одкровенням:
Наскільки непомірно безкінечний Світ,
Наскільки більшою я можу в ньому бути,
Де всі священні принципи мої, душі політ
Зароджені тобою, моя милая бабуся!
Я так люблю тебе, і кожну світлу ніч,
Коли на небо сходять ясні зорі,
Палає там моя зоря твоїй навстріч,
Як прояв вічної, божественної волі.
У Нього попрошу тобі усіх земних дарів,
Найдивовижнішої долі, і небесних істин,
Які впродовж віків, в безмежності світів,
Наповнюють серця священним змістом.
Прошу, повір, ця істина проста,
Яку, не вміючи колись іще читати,
Я вивчила з тобою і у ній зросла, -
Як гідною людиною на цьому світі стати.
Колись на свято Пасхи ти водила в храм
На головне божественне причастя,
І я, будучи, твоїм малим внучам,
Завчила головну молитву - Щастя.
Адже для цього ми прийшли на Світ з Зірок,
Щоб огорнути один одного безмежною любов'ю!
Я молю Бога, щоб твій кожен крок
Був сповнений надії, віри в серці і здоров'я!
Хай Він дарує ще багато земних літ,
Хай бережуть тебе всі янголи небесні,
А я... тебе любитиму повік,
Так же безмежно й вічно, як безкрайній Всесвіт!