ОБОЛОЧКА
хіт на вихідні ; ;
Колись на заводі я був, як усі,
Точив, шліфував все до блєска.
Вона ж розбиралася у ковбасі.
А я - лиш в ковбасних обрєзках...
Кипіла робота - пітніло чоло.
Росла ковбаса, як цепОчка.
Та тій ковбасі видно мало було.
Бо луснула їй
оболочка...
І враз їхній мер
щось їй нове припер.
Таке, з забугорних заводів,
що чорний - сусіда мого - бультер'єр
вкусити хотів при нагоді...
Та та ковбаса в бультер'єрі уся
застрягла навіки і точка.
І що Вам сказати?
Міцна ковбаса! Бо СУПЕР - нова оболочка.
Та справа не в тому, що хтось
в чімсь застряг.
Яке кому діло собаче...
А справа у тому, що в мене - напряг.
Що серце сумує і плаче.
Що серце, як той контрабас на басах,
бринить серед літа локацій.
І зовсім не тому, що та ковбаса
раніше була
по 2.20.
І навіть не в тому, що мер той хотів,
мабуть ковбаси йому мало,
за те, що припер,
не в його животі, а ще й
біля нього б співало.
Співало в рум'яній чарівній красі
в коралях таких, як подвєски.
І щоб оболочку хвалили усі.
І щоби купляли
нарєзку...
Нарєзка - тоненька, до неї я звик.
І далі звикаю помалу.
І я вже пластмасовий
вщерть чоловік.
Та серце болючим зосталось.
Воно пам'ятає і русу косу,
й обманчівий льод Аннє Вєскі...
й кусає мій пластик, немов ковбасу.
І робить із мене
"нарєзку"...
Та справа зовсім не у тій ковбасі.
Наш час пронесло, як по кочкам.
Поглянеш, з нас
кожен - у повній красі!
Торкнешся душі - оболочка...
Прощайте заводи, де був - як усі...
точив, шліфував все - до блєска...
Прощай, розбирайся в своїй ковбасі.
Піду, де ковбасні
обрєзки...
ВК ХерСон червень 2021р.