До побачення, мiй друже - це останнє:
Менi страшно жити мiж людей,
Кожен крок мiй стережуть страждання,
В цiм життi немає щастя вже нiде.
До побачення, догорають свiчi,
Менi моторошно йти у темряву,
Все життя чекати марно зустрiчi,
Й залишитись вночi одному.
До побачення, без руки, без слова,
Так нiжнiше буде над усе,
Помирати в цiм життi не ново,
Не новiше жити - ось i все.