Красная роза

Татьяна Лисненко
Червона троянда – мелодія літа…
І спомин далекий в душі ожива.
Немов поєдналась вся  музика світу
Й лягла на твої найніжніші слова.

Червона троянда… Солодкі цілунки
І досі моя пам’ятає душа…
Тоді пригубила медового трунку, -
То хвора й тепер, як безсиле пташа.

Червона трояндо, верни мені літо,
Що грозами краяло небо вночі.
Я хочу кохати, ще хочу весніти,
Ще хочу стрічать журавлині ключі…

Та  роки, як потяг, і мрії жагучі –
Усе у цім світі човном відплива…
Червона троянда – до болю колюча,
Пелюсточки  губить, як давні  слова…
***