***
Реки всегда делают ее чуть другой,
сколько бы она их не переплывала,
обступают ее ожиданием и тишиной,
и тишина это надолго в нее запала.
Реки наполняют привычки ее и движения,
согревают ее песком, солью и камышом,
мимо нее текут на юг без грусти и напряжения,
и воздух над ней пахнет медом и горьким листом.
Реки отбирают у нее покой,
ее печалят устья с затонувшими баржами,
ей жаль рыбаков над ночною водой
и бездомных птиц над мокрыми пляжами.
Тогда она не находит себе места,
птиц голоса становятся так крикливы,
и животом, как теплым полумесяцем,
чувствует, что подходят приливы.
Мне кажется, она берет у нее силы -
она похожа на эту текучую темную воду.
Многому у нее научилась:
исчезает с ней,
с ней вместе приходит.
с украинского перевел А.Пустогаров
Ріки завжди її роблять іншою,
скільки б вона їх не перепливала,
вони обступають її чеканням і тишею,
і тиша ця залягає в ній, довга й тривала.
Ріки виповнюють її звички і рухи,
зігрівають її піском, сіллю та очеретом,
течуть повз неї на Південь без смутку й напруги,
і повітря над ними гірчить листям і теплим медом.
Ріки завжди її позбавляють спокою,
і печалять гирла з затонулими баржами,
їй шкода рибалок над нічною затокою
й безпритульних птахів над мокрими пляжами.
Тоді вона собі не знаходить місця,
й слухає птахів голоси крикливі,
і животом, наче теплим місяцем,
відчуває, як надходять припливи.
Вона навіть схожа на цю воду чимось,
чимось вони подібні з темною течією.
Мені здається, вона багато чого в неї навчилась —
зникає разом з нею,
повертається разом з нею.