Оригiнал:
Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають, як сірі перони.
Чорний букет надвечір'я - ворони -
місту підносить струнка далина.
Що ж, я свій вік відробила сповна.
Що ж, я свій вік відробила по-людськи.
Дні облітають, як чорні пелюстки.
Хочеться чуда і трішки вина.
Доки ж ці пута, пора і звільнить.
Де ж ви, мої золоті пасторалі?
Літо літає, і осінь дзвенить.
Розпач накручує чорні спіралі.
Де ж мого слова хоч би хоч луна?
Знову пішла Україна по колу.
Знову і знову, ще раз у ніколи?!
Хочеться чуда і трішки вина.
© Лiна Костенко
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Хочется чуда, вина два глотка.
Дни пролетают, пустые перроны.
Чёрный букет предвечерья -- вороны --
Даль дарит городу издалека.
Что ж, я свой век оттрубила сполна.
Так, как положено -- верится -- людям.
Дни облетят лепестками на блюде.
Хочется чуда, немного вина.
Долго ли пут-то суровая нить?
Где ж золотые мои пасторали?
Лето летает, и осень звенит.
Круг лишь за кругом чернеют спирали.
Слова -- ни эха, ни звука сполна.
Снова пошла Украина по кругу.
Вновь в Никуда, по заросшему лугу?!
Хочется чуда и каплю вина.
Оригинал взят у Neli Nyanchur в ФБ,
Аватар оттуда же -
с подачи Ирины Шелковой -- спасиБо