Спогад

Пётр Троян
В глибокіі трави
Загублена стрічка,
За обрій у справах
Міленька ця річка,
Ще й очі прозорі
І Сонце на плечі
Весь Світ, апріорі,
Навколо малечі.
Спекотне те літо,
Все майже казкове -
На себе  жаліти
Не обов'язково.
Забув остаточно
Як пестила ненька.
Такий  самий точно був,
Тільки маленький...