Люди добрі, добродії, прошу, поспішайте,
Не лежу я в спокої, хутчіш відкопайте…
Дуже болісно лежати мені в домовині,
Як побачу, що коїться у рідній Країні.
Все, діди, що будували, сіяли та жали,
Ви, падлюки іноземні, вже попродавали…
Нема слави, нема волі, за кордоном – хати,
Та й землю у народу мрієте забрати?
Нема суверенітету, про це мовлять дзвінці,
Отамана звідки взяти? Нема українців!
То ж скоріше відкопайте мене, без огляду.
Піду я балотуватись депутатом в Раду.
Бо, під серденьком гризе, терпіти не можу,
Від діянь Володі Зе. Так би й плюнув в рожу.