Пенек

Валерий Квачев
ПЕНЬОК
            
хіт на вихідний

Сонце сІ'дало шукало серед верб,
бо стомилось цілий день пекти млинця,
обираючи пательню із планет.
І, здається, до вподоби - саме ця.
А на сонці розпікатися не слід.
Бо і сам я розтечусь, як той млинець.
А до тебе - як до сонця йти у брід...
Та і жданики твої поїв терпець.

Сонце справно працювало цілий день.
Не одну від того спину напекло.
Я ж знайшов тут "ресторан" - трухлявий пень,
й пляшку пива над розтрісканим "столом".
Я присів тут в холодочку на біду,
чи на радість тої пінки - через край.
І сьогодні я до тебе... не прийду...
Та і завтра...
Якщо зможеш, вибачай...

На пеньку щось враз під серцем ожило,
Потаємному дійшла "жива вода".
Не прийду... давно вже сонце напекло
наші голови...
(Та, хто те пам'ята...)
Вечір віялом своїм - а ні телень.
Ще не сів, і навіть зорі не роздав.
І куняю я, як той трухлявий пень.
І десь ти там... ще чекаєш...
молода...

Мабуть, я таки вже справді не прийду.
Хоча й знаю,що давно мене не ждеш.
Ми з пеньком тебе згадаєм молоду.
Ми ж з ним схожі. Він і я - трухлявий теж.
Так - підтоптані з пеньком ми парубки.
Та, як ще б холодну пляшечку пивка,
ми б загнали навіть сонце залюбки...
аж до тебе...
Та воно й само втіка...

Ну а завтра сонце знову в новий день
на пательні з мене шкварок напече.
І від цих моїх безсовісних пісень
в небесах покрівля в когось протече.
Проросте живе коріння у пенька
і ще щось там раптом вислизне листом.
Й відненсе кудись, як лист, мене ріка.
Як згадаєш, то... шукай там,
під мостом...;

ВК липень 2021 ХерСон