зима

Виктория Покора
Зима
1.Снігопад дарує диво,
Ніжно землю укриває.
І сніжинка ,так грайливо
На долоні теплій тане.
Навкруги сріблястий подих
і морозна заметіль.
Сподівань немає жодних.
Зима відпустила біль.

Приспів.
Від холоду долоні замерзають,
Коли  поруч тебе, тебе  нема.
Лише з тобою думки тануть ,тануть.
І серце не приборкає зима.

2.Землю заметіль лоскоте.
І в обіймах вітер зник.
Пише від кохання ноти ,
Місяць, ніби чарівник.
Намальовані стежинки
І на вікнах  інія кришталь.
Огортають нас сніжинки.
Мане нас зимова даль .