***

Напевно, пройшло декілька життів,
Поки з тобою говорили мої очі.
Давай залишимо цю мить без зайвих слів,
І мить. І дні. І всі безсонні ночі.

Коли на небі з’явиться зоря,
В сяйві місячном оголюються душі.
Нехай говорять під келихи вина,
Лишають в спокої нас всі, хто нам байдужий.

Тепер кохай так солодко, як знаєш.
Так, ніби пройде декілька життів.
В обіймах ти своїх під ранок заховаєш,
А поки ніч залишимо без слів